У рамках Днів науки 13 травня у Науковій бібліотеці Франкового університету відбулася презентація проєкту «Вишивка в одязі видатних українців».
Творча група проєкту намагається показати, як українська еліта ХІХ – початку ХХ ст. жила в ритмі тогочасного європейського життя, водночас зберігаючи зв’язок із традиційною культурою. Засновники проєкту пропагують і знайомлять світову спільноту з українською національною культурою, привертають увагу до діяльности, суспільної значущости осіб, яким цей одяг належав. Варто зауважити, що в умовах сучасної російської агресії проти України такі культурологічні проєкти репрезентують українців у світі та руйнують спродуковані росією міфи про меншовартість української культури.
У рамках заходу присутні мали нагоду прослухати лекцію «Вишиванка: на межі між забороною і модою» Марини Олійник, етнографині, кандидатки історичних наук, наукової співробітниці ІМФЕ ім. М.Т.Рильського НАН України. У своєму виступі дослідниця проаналізувала лексему «вишиванка» і час появи слова в українській мові. Зокрема, перша офіційна фіксація лексеми, за словами дослідниці, з’являється у словнику Олександра Афанасьєва-Чужбинського («Словарь малорусскаго наречия», 1855 р.), проте упорядник не зазначив ареал побутування цього слова. У своїй доповіді дослідниця звернула увагу на способи поєднання українського традиційного вбрання та сучасної моди у гардеробі української інтелектуальної еліти ХІХ – початку ХХ ст., зокрема родини Алчевських, Максимовичів, Кулішів, Драгоманових та ін. Також Марина Олійник проаналізувала етапи репресій української культури з боку російського імперського режиму, зокрема й елементів національного вбрання. Варто зазначити, що й до сьогодні росіян дратує українська вишиванка: лекторка апелювала до скандалу, що розгорнувся навколо українського гросмейстера Юрія Анікєєва, коли Міжнародна федерація шашок на три роки дискваліфікувала спортсмена через вишиванку.
«Україна чи не єдина країна, де національний одяг настільки політизований!» – зазначила народна майстриня Тетяна Зез, – «Мабуть, у жодній країні світу елементи народного вбрання не зазнали таких заборон, як український стрій». Вишиванка стала маркером української ідентичности. Ательє Тетяни Зез зараз створює репліки вишитих сорочок відомих особистостей України. Найбільшої популярности набула вишиванка Степана Бандери: цей взір тепер існує у версіях дитячих вишиванок, жіночих сорочок, блуз і комірців. Завдяки майстриням проєкту «Вишивка в одязі видатних українців» репліка сорочки С.Бандери також стала оберегом для Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного.
Робота майстринь вимагає не тільки терпіння й вправности, але й наукових пошуків, адже відтворення вишитих сорочок вимагає іноді справжніх досліджень і роботи з архівами та музейними фондами. Сьогодні проєкт налічує кількадесят відшитих реплік сорочок, серед яких сорочки: Тараса Шевченка, Ольги Кобилянської, Миколи Лисенка, Лесі Українки, Дмитра Яворницького, Івана Франка, Марії Заньковецької та ін. До того ж вийшло друком видання листівок зі схемами сорочок і біографією видатних українських особистостей. Незабаром воно надійде у фонд Наукової бібліотеки.
На завершення заходу Тетяна Зез провела безкоштовний майстер-клас із виготовлення комірця з колекції Олени Пчілки.
Також відвідувачі університетської бібліотеки матимуть нагоду ознайомитись із фотовиставкою проєкту «Вишивка в одязі видатних українців». Слідкуйте за нашими анонсами.
