День четвертий. Дайджест Форуму видавців 2021 у Науковій бібліотеці

Останній день Форуму видавців у Науковій бібліотеці пройшов дуже насичено. Детально про кожен з семи заходів читайте нижче та шукайте себе на фото.

  • Презентація серії поліцейських детективів Ксенії Циганчук

Від 2019 р. у видавництві «Фоліо» виходить друком серія «Поліцейський детектив». Її авторка, Ксенія Циганчук, була лавреаткою конкурсу «Коронація слова» 2016 р. і до початку роботи над серією видала два романи – гостросюжетний детектив «Коли приходить темрява» і жахастик «По той бік пам’яті». Під час роботи над детективними романами авторка консультувалася зі слідчими та патрульними поліцейськими, які поділилися з нею матеріалами справ, які відбувалися в Україні, і перші три книги серії ґрунтуються на реальних подіях, натомість наступні (зараз серія нараховує п’ять книг, шоста, яка планується як заключна, існує в рукописі) – на вигаданих. Головні герої серії – слідчий Єгор Скляр та патрульна Власта Коваль, дія відбувається в Рівному, рідному місті авторки.

Перший роман серії – «Кривавими слідами» – розповідає про майстерно продумане вбивство італійського бізнесмена, який переїхав до України. Події книги «Вбивця з підземелля» теж базуються на реальних подіях і присвячені старовинним підземеллям, які справді існують в Рівному і які виявили нещодавно. Дія третього роману «Кубик Рубіка» переноситься до Харкова, де головні герої проходять стажування. Останні на сьогодні книги серії – це «Право на вбивство» і «Привиди серед нас». Тут авторка порушує низку проблемних питань: чи може людина присвоїти собі право на вбивство? Як живуть непомітні для суспільства люди, Зрештою, у п’ятій книзі, де виникає загроза для самих поліцейських, авторка задає питання – наскільки ефективна поліція в Україні?

На презентації був присутній генеральний директор видавництва «Фоліо» Олександр Красовицький, який у своєму слові порушив проблему присутності російської книги в Україні та електронного піратства, що перешкоджає розвитку видавничої справи. За його словами, зараз у ніші поліцейського детективу успішно працюють Андрій Кокотюха, визнаний лідер жанру, і Ксенія Циганчук, яка таким лідером, безперечно, буде.

  • Презентація історичних детективів Євгенії Кужавської та Олександра Красовицького

Феномен ретро-детективу останніми роками набув в українській літературі неабиякого поширення. У світ вийшла львівська серія Андрія Кокотюхи та одеська – Ірини Лобусової, їм у популярності не поступаються новинки Владислава Івченка та Богдана Коломійчука, а починаючи від 2020 р. у видавництві «Фоліо» виходить серія історичних детективів, дія яких відбувається в декораціях Києва другої половини 1910-х років. Їхніми співавторами є генеральний директор видавництва Олександр Красовицький та письменниця Євгенія Кужавська.

За словами авторів, це не справжній детектив, а роман детективного типу про Київ. Автори запланували показати Київ, який затримався в часах Прекрасної Епохи, і охопити події 1915–1921 рр., пройшовши через всі етапи захоплення/звільнення Києва різними сторонами, коли система управління в місті невпинно деградувала і руйнувалася взагалі. Але поки що сюжет просувається відносно повільно: в рамках серії з’явилися чотири книги, а дія поки що відбувається лише в лютому 1917 р. Іноді місце дії переноситься до інших міст: у другій книзі серії до Вінниці, а в четвертій – до Одеси.

У ході роботи Євгенія Кужавська та Олександр Красовицький вивчили досвід співпраці братів Стругацьких, братів Вайнерів, Марини та Сергія Дяченків. За словами співавторів, вони мають окремі напрямки роботи, тому що одному авторові складно виписати достатньо правдоподібно і жіночих, і чоловічих персонажів, яких у творах чимало. Головний герой серії – це колишній слідчий Тарас Галушко, який мешкає на Подолі і захоплюється кулінарією, але під тиском обставин не може залишатися осторонь і повертається до звичного заняття. Аналогом доктора Вотсона для нього є Міра Томашевич, яка в першій частині серії звертається до Тараса Галушка по допомогу і незабаром стає його секретаркою.

  • “Фемінізм і місто” – презентація нового коміксу

Книга «Фемінізм і місто» видавництва «Видавництво» – це збірка цікавих, кумедних та водночас правдивих історій про життя жінок. Презентація відбулася за участі авторки коміксів Емми Антонюк, координаторки програми «Ґендерна демократія» Анни Довгопол, та редакторки ресурсу «Гендер в деталях» Тамари Злобіної у стінах нашої книгозбірні 19 вересня 2020 року.

Ці графічні історії – про мрії та боротьбу проти несправедливості. У них є запал, іронія та тверезий погляд на сучасне суспільство і права людини. Матеріалом для них послужили колонки журналістки Емми Антонюк для порталу «Гендер в деталях». Зокрема, Емма Антонюк наголосила, що є частина суспільства яка не готова прийняти дійсність, та намагається вказувати жінкам, ким бути і про що мріяти. У коміксах цю частину суспільства уособлює дядя Діма.

Тамара Злобіна зазначила, що сумним є неусвідомлення жінок котрі несуть багаторівневий тягар (сім’я, діти, бізнес, робота), а фемінізм дозволяє знімати ці тягарі з плечей та розпізнавати їх. Фемінізм – це множина. Історія фемінізму у кожній країні інша. Також існують різні феміністичні теми. Наприклад – фемінізм у спорті, в культурі, в бізнесі, релігії, націоналізм та фемінізм та ін.

На завершення присутні обговорили видання книжок про фемінізм. Як кажуть самі авторки – комікси, це дуже гарний, яскравий та майстерний продукт для сприйняття.

  • Галичина початку ХХ століття: історія чотирьох друзів, двох вовків та однієї таємниці у романі Орести Осійчук “Абрикосова книгарня”

19 вересня 2020 року читачі Наукової бібліотеки познайомилися з Орестою Осійчук – авторкою циклу романів «Айхо», володаркою першої премії міжнародного конкурсу «Коронація слова» й відзнаки «Найкращий дебют» порталу «БараБука», лауреаткою Всеєвропейського конвенту «Єврокон».

Письменниця презентувала свій роман «Абрикосова книгарня», у рамках книжкового форуму, та розповіла про ідею написання та видання цього роману. Вона зазначила, що спочатку ця цікава історія про дитинство, про дім, про справжні аромати смачної мармуляди з ружі та пляцка з ябками. Але потім все змінюється, книга починає штормити. До того ж особиста драма кожного з героїв відбувається на фоні війни. Події розгортаються у галицькому містечку на початку ХХ століття та переплітаються з історією століття XXI. Оповідачка запевнила присутніх, що герої роману змусять кожного пережити емоційно цю історію.

Також письменниця поділилася особистими переживаннями, що спонукали її до написання роману. «Абрикосову книгарню» – вважає зізнанням у любові до рідного містечка Журавно, де дідусь розповідав про старий палац та показував пожовклі світлини минулих літ. Продовження історії виходить за межі книжки. Письменниця підготувала для всіх шанувальників подарунок – QR-код. Просканувавши його, читачі зможуть продовжити описане в «Абрикосовій книгарні». Свою книгу, видавництва «Наш Формат», Ореста Осійчук подарувала і книгозбірні Франкового університету.

  • Презентація книжки “Партитура революції” Володимира Філенка

19 вересня в останній день Форуму видавців у Львові відбулася презентація книжки “партитура революції” українського політика Володимира Філенка. Окрім самого автора, участь у дискусії довкола книжки взяли також Олександр Красовицький, засновник видавництва “Фоліо”, Олександр Зінченко, історик та публіцист, який зробив літературний запис розповідей та упорядкував їх. Модератором розмови був Тарас Стецьків, який є автором передмови до цього видання. 

Першим взяв слово Олександр Красовицький, який подякував учасникам зустрічі за пророблену працю та принагідно згадав про автобіографію Віктора Ющенка “Недержавні таємниці: нотатки на берегах пам’яті”, яка свого часу стала першою щирою розповіддю політика про закулісся державного управління. Спогади Філоненка видавець відносить саме до таких книжок. 

Коментуючи співпрацю з Володимиром Філоненком, Олександр Зінченко зазначив, що весь процес та комунікація відбувались дуже легко. Якісь частини книжки довелось цензурувати та викидати, оскільки вони були “занадто” щирими. На його думку, українські політичні мемуари часто пишуться з боку надто доброї людини, тому довелось багато викреслювати. Пан Олександр зауважив, що Філенко та Стецьків – дві людини, що розробили технологію першого Майдану, і в цій книжці це детально розписано, що робить з неї в певному сенсі підручник для тих, хто хоче займатися політикою. Пан Зінченко вважає, що сьогодні 2/3 сьогоднішнього парламенту мусить прочитати цю книжку, адже це не лише спогади, а й політичний підручник.

Володимир Філенко свій виступ розпочав з цитати “когось з великих”, яку він колись почув: “Мемуари пишуть ті люди, яким треба в чомусь виправдатись”. Багато людей просили його написати про Кучму, про Кравчука, про Майдани, але він все ніяк не хотів за це братися. Мемуари написати допомогла пандемія. За його словами, спочатку писалося важко, але завдяки постійній підтримці пана Красовицького, порадам та підказкам Тараса Стецьківа це вдалося зробити. Автор вважає, що завдяки цій книжці можна займатись експортом революцій. 

І про рецепти бабці, і про мамині пісні – це ви також знайдете в книжці. Закінчує книгу автор власним баченням України, якою б вона мала бути. Пан Філенко пожартував, що новітню історію України можна вивчати по гулях, які є в нього на чолі.

Тараса Стецьківа, автора передмови, вразив передовсім живий стиль книжки. На його думку, атмосфера Помаранчевої революції та передумови того, як творився Майдан 2004 року, найкраще передаються в цій книзі. Ця книжка відкрила йому Володимира Філенка ще більше, попри 30 років політичної кар’єри фактично спина до спини. Останній розділ цієї книжки для пана Стецьківа – вистраждана практичною діяльністю візія України. Завершив він свій виступ словами: “Якщо спробувати описати це видання одним реченням, то це книжка про те, як робилася справжня українська історія та політика. Певні технології змусили людей вважати сьогодні, що політика вимазана чорними фарбами, брудна справа. Натомість ця політика, яка присутня в книжці, заснована на жертовності та вірі в ідеали”.

Пан Красовицький зауважив, що в Україні завжди було не модно писати книжки політикам.  “В США кожен політик рівня конгресмена по закінченні кар’єри пише книжку, яка є своєрідним звітом. В 90-их роках видано лише одну книжку Кравчука і все. 2000-і дали дві книжки Кучми, серед яких “Україна – не Росія”, де описане лише тло, без деталей управлінняя державою. Книжка Ющенка – найбільш відверта. Ця книга має підштовхнути політиків почати писати. 90-і мають увійти у історію не як чорний ящик, а як джерело відповідей на питання, чому Україна є такою, як вона є, сьогодні.” – підсумував видавець.

Олександр Зінченко на запитання про улюблений момент в книжці відповів: “Якщо говорити про улюблений розділ, то це останній. Наші посиденьки часто закінчувались розмовами про їжу і про політику через їжу. Тут ми хотіли дати взірець слобожанської говірки, не літературизований текст.”

Модератор підсумував розмову учасників та сказав, що за 30 років кар’єри Володимир Філенко ніколи не був ні глядачем, ні спостерігачем української політики, а активним її творцем, і закликав слухачів купувати та читати книжку.

  • Презентація збірки поезій Оксани Лозової “Час не минає”

Під час презентації збірки поезій Оксани Лозової «Час не минає» слухачі мали змогу почути артистичне виконання авторкою власних віршів, а також пісні під гітару на її слова. 

Видавець збірки Наталія Трохим зазначила, що її інтенцією було, аби ця книжка передавала радість та звучала мажорно. Тому не випадково, що обкладинка оформлена дуже яскраво, на ній зображена картина художника Богдана Салія.  

Авторка представила також перекладні поетичні тексти. Під кінець презентації слухачі також мали змогу прочитати улюблені вірші поетки. Одна зі слухачок так прокоментувала поезію Оксани Лозової: “Добра поезія – та, яку можна припасувати до власного життя”.

  • Презентація збірки поезій «Крилаті риби» Дарини Попіль

Завершальним акордом заходів Наукової бібліотеки у рамках Форуму видавців-2021 став поетичний вечір та презентація нової збірки Дарини Попіль “Крилаті риби”. Оздоблена художнім супроводом Софії Філіпчук збірка ознаменувала новий етап в житті поетеси: переосмислення жінки та її тиха й відверта сповідь, усвідомлення себе у світі, своїх меж, хвиль і крил. Книга складається з п’яти тематичних розділів поезій-розмов, у яких читач знайде свою візію Всесвіту, свою мелодію, свій сум.

Сама ж авторка зізнається: «Мені добре пишеться, коли по-осінньому сумно». Проте вірші цієї збірки, як зазначив Богдан Тихолоз, по-родинному теплі, а часом – надто відверті, щоб зачитати саме ті, які торкнулись серця модератора.

Та поезія у залі таки прозвучала – із вуст Дарини Попіль і в акустичному супроводі Мирослава Трофимука.

Тож запрошуємо всіх охочих до читання, адже книга вже знайшла своє місце на поличках нашої книгозбірні.